А перемѣнитъ б҃ъ орду дѣти мои не имутъ давати выхода в орду. Гр 1389 (2, моск.).
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
перемінити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перемінити — див. переміняти I … Український тлумачний словник
переміна — и, ж. 1) Дія за знач. переміняти I, перемінювати, перемінити 1) і перемінятися, перемінюватися … Український тлумачний словник
переміняти — I я/ю, я/єш і перемі/нювати, юю, юєш, недок., переміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) Замінювати що небудь чимсь іншим, міняти що небудь на щось інше. || Давати інше ім я. || Ставити нову варту. 2) Робити в чому небудь якісь зміни, змінювати… … Український тлумачний словник
перемінений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемінити … Український тлумачний словник
міняти — 1) (віддаючи, одержувати натомісць що н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати,… … Словник синонімів української мови
змінювати — 1) = зміняти, змінити (робити іншим, інакшим), міняти, переміняти, перемінювати, перемінити, відміняти, відмінювати, відмінити; перевертати, перевернути, перероджувати, переродити, перешиковувати, перешикувати, переінакшувати, переінакшити (різко … Словник синонімів української мови
поперемінювати — юю, юєш, док., перех. Перемінити багато чого небудь … Український тлумачний словник
попереміняти — я/ю, я/єш, док. Перемінити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
златинізувати — (обряд): перемінити на латинський, римо католицький [VI;VII] … Толковый украинский словарь
